мислення

мислення
-я, с.
1) Дія за знач. мислити 1).
2) Здатність людини мислити (у 1 знач.).
••

Абстра́ктне ми́слення — мислення, яке оперує узагальненими уявленнями та висновками.

Амбівале́нтне ми́слення — розлад мислення, що характеризується одночасним виникненням і співіснуванням протилежних думок.

Аутисти́чне ми́слення — розлад мислення, що визначається внутрішнім світом особи, яка недостатньо співвідноситься з реальністю.

Конкре́тне ми́слення — мислення, яке характеризується оперуванням простими, певними, взятими із повсякденного життя уявленнями та висновками.

О́бразне ми́слення — мислення, яке характеризується оперуванням наочними, чуттєвими уявленнями.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "мислення" в других словарях:

  • мислення — [ми/слеин :а] н :а …   Орфоепічний словник української мови

  • мислення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… …   Український тлумачний словник

  • абстрактний — а, е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя. •• Абстра/ктна ле/ксика слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів,… …   Український тлумачний словник

  • думка — и, ж. 1) Те, що з явилося внаслідок міркування, продукт мислення. || Припущення, передбачення. || Намір, замисел, задум. || Знання в якій небудь галузі. •• На мою/ (його/, ва/шу і т. ін.) ду/мку у знач. вставн. сл. указують, кому належить думка.… …   Український тлумачний словник

  • дух — ч. 1) род. у, тільки одн. Психічні здібності, свідомість, мислення. Досягнення людського духу. || У матеріалістичній філософії та психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її. || В… …   Український тлумачний словник

  • інтелект — у, ч. Розум, здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. || Рівень розумового розвитку. •• Шту/чний інтеле/кт здатність обчислювальної системи моделювати процес мислення людини через виконання функцій, притаманних… …   Український тлумачний словник

  • логічний — а, е. 1) Стос. до логіки (у 1 знач.). •• Логі/чна симво/ліка сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. Логі/чний атомі/зм ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Логі/чні… …   Український тлумачний словник

  • філософія — ї, ж. 1) Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. || Яке небудь або чиє небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2) чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в… …   Український тлумачний словник

  • Кавалеров, Анатолий Иванович — (р. 03.06.1937) укр. философ; спец. по соц. филос. и истории укр. филос.; д р филос. наук, проф. Род. в Одессе. Окончил Ровенский гос. пед. ин т (1963) и асп. филос. ф та Киевского гос. ун та (1971). Гл. ред. науч. ж. "Перспекти ви" и… …   Большая биографическая энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»